Найактивніші у сексі - виборці Тимошенко, Тігіпка, Януковича, Яценюка і група “проти всіх”

Нині окремі скептики доводять, що немає радості і щастя в нашому житті - криза, епідемія і т.д. Команда соціологічної групи “Рейтинг” з цим не погодилась і провела своєрідний РЕЙТИНГ РАДОСТІ за даними всеукраїнського опитування. Отже, щасливими себе вважають майже 70% українців (27,1% - однозначно щасливими, 42,5% - мабуть, що щасливими). Майже 20% - не щасливими і близько 10% - не змогли сказати, щасливі вони чи ні. 28,5% громадян говорять, що відчувають радість в житті щодня, 24,4% - кілька разів на тиждень, 13,6% - кілька разів на місяць.

Тобто дві третини відчувають радість не менше одного разу на місяць. Близько 20% опитаних вважають, що рідко відчувають радість в житті і 12% - не визначились. Дослідження доводить, що зв’язок між відчуттям радості і щастя прямий: найбільш щасливі українці відчувають радість в житті щодня!

40% опитаних мешканців Заходу вважають, що вони відчувають радість щодня (найбільше), а от серед мешканців Донбасу таких не більше 20%, Центру – 13%.

Дослідження також показало, що з віком відчуття радості в людей поступово зменшується: майже половина опитаних у віці 18-29 років відчувають радість в житті щодня, а от серед опитаних у віці від 50 років і старше, а особливо пенсіонерів, таких виявилось лише близько 20%. Натомість кількість респондентів, які рідко радіють – навпаки – зросла: з  9% (18-39 років) до 35% (60 років і більше).

Інша тенденція: чим гірша освіта в опитаних, тим менше у них радості в житті. Одружені менше відчувають радість в житті, ніж неодружені, або ті, які живуть у громадянському шлюбі.

Майже 20% отримують радість від спілкування з природою. Кожен шостий українець радіє подорожам. Отримувати подарунки українці люблять більше, ніж дарувати. Відпустки і канікули більше, ніж роботу чи навчання.

Для 13% опитаних радість приносить порання по господарству, для 10% - домашні тварини.

Якщо взяти групу мистецтв, то тут найбільше радості приносить музика (16%) і кіно (14%). Мистецтво театру українцям з одного боку недоступне, з іншого – незрозуміле, у результаті в рейтингу радості театр отримав лише 2%. Книжки приносять радість в житті 12% українцям.

Кожен десятий українець радіє від сексу. Секс у рейтингу радості випередив молитву (церкву), шопінг, зайняття спортом, перемоги улюбленої команди, співи (до речі, співати українці люблять більше, ніж танцювати) та алкоголь.

Тепер давайте розберемось кому і що подобається більше,  здійснивши аналіз демографічних особливостей.

Друзi, музика, вiдпустка/канiкули, подорожі, кiно, дні народження, секс, шопiнг, зайняття спортом, iнтернет, танці, навчання і гроші з віком приносять менше радості. Чим менше відповідальності, тим більше радості. Коли з'являються родина і діти шкала радості змінюється: одні радості стають менш актуальними, інші – вже недоступними. Натомість приходять  інші приводи порадіти.

Отже, радості, які з віком стають дедалі більш актуальними: родина, діти, дивитися телевізор, спілкуватися з природою, поратися по господарству, книжки, домашнi тварини, молитва (церква), співати пiснi, усамітнення.

Практично не втрачає актуальності з віком, а в середньому віці навіть загострюється відчуття радості від роботи. Аналогічно щодо їжі та алкоголю. Майже не змінюється з віком ставлення до подарунків.

Зі збільшенням кількості потомства в сім’ї зростає відчуття радості від дітей: тільки 8% респондентів, які не мають дітей відчувають радість від дітей, серед респондентів, які мають хоча б одну дитину таких 53%, а чотири і більше дитини – 74%.

Серед неодружених респондентів та тих, які живуть у громадянському шлюбі  не  більше 40% відчувають радість від родини. Натомість одружені навпаки – 70% назвали серед ключових радостей в житті саме родину.

Цікаво, що молитва (церква) приносить найбільше радості віруючим УАПЦ та греко-католикам. Найменше – віруючим УПЦ  Київського і Московського патріархатів. Відповідно серед мешканців Заходу кожний п'ятий опитаний сказав, що відчуває радість від молитви (церкви ), а от на Півдні і Донбасі таких виявилось близько 4%, а на Півночі – взагалі 3%.

Чоловіки радіють більше, ніж жінки від: друзів, перегляду телевізора, Інтернету, відпусток, а також і роботи, занять спортом, перемог улюбленої команди, алкоголю та грошей.

До речі, чоловіки вдвічі більше радіють від сексу, ніж жінки. Натомість жінки втричі більше радіють від шопінгу , ніж чоловіки.

До рейтингу радості жінок також входять: родина, діти, поратися по господарству, книжки, домашні тварини, молитва (церква). Жінки більше за чоловіків радіють подарункам, причому вони люблять як отримувати подарунки, так і їх дарувати.  Незважаючи на це, дні народження жінки люблять не більше за чоловіків – мабуть отримувати подарунки жінки хотіли б не тільки на дні народження. 

У чому повністю зійшлись смаки і чоловіків і жінок це: спілкування  з природою, музика, подорожі, кіно, їжа, танці (до речі, співати жінки люблять більше).

Чим вища освіта респондентів, тим більше радості вони відчувають від музики, театру, книжок, подорожування, роботи,  сексу,  шопiнгу, iнтернету і навчання.

Зворотня тенденція яскраво виражена хіба що для молитви.

За допомогою аналізу ми спробували скласти своєрідну матрицю щастя або ідентифікувати суміжні види радості.

Отже, люди, що відчувають радість від родини  радіють і від  дітей. Ці радості дуже близькі для респондентів, які радіють від того, що дарують подарунки, пораються по домашньому господарству, домашніх тварин, молитви. Друзі – це інтернет, спорт, алкоголь, дні народження, музика і навчання.

Радість від перегляду телевізора найчастіше отримують опитані, які радіють від алкоголю та їжі, кіно та від того, що отримують подарунки. Те ж саме можна сказати і щодо наступного виду радості – гроші. Сюди хіба що додамо людей, які отримують радість від сексу, шопінгу.

Спілкування з природою найбільше радості доставляє респондентам, які полюбляють усамітнення, театр, домашнє  господарство, танці і церкву.

Музика – це навчання, театр, кіно, танці, інтернет, дні народження. Подарунки асоціюються з днями народження.

Книжки – це усамітнення, театр, кіно, навчання.

Робота і відпустка між собою корелюються слабо.

Секс – це танці, спорт, інтернет, дні народження, навчання.

Радість від молитви найчастіше отримують опитані, які радіють від того, що співають, від усамітнення, домашнього господарства та домашніх тварин, від того, що дарують подарунки.

Навчання – це танці, інтернет, спорт, секс, музика. Шопінг – це також танці, секс, інтернет, дні народження, їжа.

Згідно з результатами опитування, 3% респондентів кажуть, що займаються сексом щодня (!), 20% - кілька разів на тиждень, 13% - кілька разів на місяць. 19% - відповіли, що сексом не займаються, а ще 33% - відмовились відповідати.

Таким чином лише 36% опитаних українців у віці від 18 років (а у віці 18-49 років – лише 54%) говорять, що займаються сексом. І це при тому, що кількість населення України невпинно скорочується!

Між тим результати дослідження доводять, що секс приносить радість в життя: чим частіше люди займаються коханням, тим частіше вони відчувають радість в житті.  Оптимальний рецепт: кілька разів на тиждень!

Найактивніші щодо сексу мешканці Півдня, Донбасу і Сходу. Найменше займаються сексом на Заході та в Центрі.

Чоловіки у 1,5 рази частіше займаються сексом, ніж жінки! Найбільш активна вікова група: 23-37 років (пік 28-32). Дещо насторожує те, що серед респондентів у віці 18-22 років – близько третини  відмов від відповіді та у віці 48-52 – близько 44%.

Найбільш регулярний секс мають пари, які живуть у громадянському шлюбі (причому переважно ті, які не мають дітей), далі з відривом йдуть одружені і не одружені.

Найбільш відмов від відповіді на запитання щодо сексу надійшло від віруючих, передусім прихожан УПЦ (МП) – 39%. Найчастіше сексом займаються віруючі УПЦ (КП), найрідше – греко-католики.

Цікаво, що найбільш активні щодо сексу виборці Ю.Тимошенко, С.Тігіпка, В.Януковича, А.Яценюка, а також група “проти всіх”. Водночас найбільш пасивні та закриті щодо сексу - виборці П.Симоненка, О.Тягнибока, В.Ющенка та В.Литвина.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження: для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3%, для значень близьких до 30% - не більше 2,6%, для значень близьких до 10% - не більше 1,8%

Розподіл областей: Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська