Поважний вік не став перепоною для танцювання канкану та циганочки

Вчора у виставковій залі Міського будинку культури відбувся костюмований бал для людей поважного віку. Режисерами свята виступили Володимир Флока і Людмила Сотник. Їх вихованці із клубів «Ретро-1», «Ретро-2» та «Сеньйор» танцювали фокстрот, полонез, падеграс, танго, краков’як, польку та вальс. До цих класичних танців додались «Сім сорок», канкан і циганський танок. Одна із вихованок Ольга Стасілюнас своєю «циганочкою» спокусила Цигана. У чоловічому циганському «прикиді» була Таміла Богуславська. За свої карнавальні костюми обоє отримали заохочувальні подарунки.

Гран-прі журі присудило Ані Нелаєвій, яка зіграла роль Попелюшки. У власноруч виготовленій сукні кольору сонця вона полонила усіх пісенькою Попелюшки, повернувши кожного у дитинство. І хоч було воно обпалене війною, та, мабуть, завдяки казкам тоді виживала малеча на окупованій території. Тепер діти війни надолужують те, чого були позбавлені у дитинстві. Родзинкою січневої феєрії стала міні-вистава «Школа Соломона», яку підготував засновник танцювальних клубів при МБК для тих, кому далеко за 40, Володимир Флока. Дія відбувається в сонячній Одесі в роки НЕПу. Під відому тоді пісню «Эй вы люди, помогите Боре, Помогите Боре, вам говорят.
Он наделал лужу Прямо в коридоре Шаг впирод и две назад» розпочалися заняття у цій школі. Але кожен займається і своїми справами: Моряк (Таміла Богуславська) не може відвести очей від чарівної одеситки (Надія Трейгер), цілуються закохані (подружня пара Тамара та Василь Васьки), підраховують бариші непманівці (Тамара Цвєткова і Євген Браславський).
Окрім танців на святі також звучали пісні у виконанні дуету у складі Мілі Кошельник і Маші Геращенко. В їх репертуарі - українські народні пісні, пісні полтавських поетів і композиторів.
Найактивніша «ретровка» Раїса Комова виконала східний танок, і журі присудило їй приз.
Насмішив товариство комедійний танок Кулиничів, в якому Лариса стала Володимиром, а Володимир такою собі зарозумілою Ларисою.
Танці і співи тих, кому за 40, тривали чотири години.

Для довідки. Перукар Соломон Ісаакович Шкляр жив у Києві на Великій Васильківській, 10, а голив на Бібіковському бульварі, 5. Соломон звернув увагу, по-перше, на кутасті (рос. «угловатые») манери киян середнього стану, а по-друге, на те, що у багатьох з тих, кому вже за віком було ніяково тинятися по вулицях, просто ніде познайомитися з панянкою для серйозних взаємин. І Шкляр відкрив школу танців за тією ж адресою, що і жив, на Великій Васильківській, 10. Плата за навчання в школі була помірною, а термін навчання - коротким. Шкляр брав бажаючих практично будь-якого віку. Сам танцювати не вмів. Все показував на пальцях, а його асистенти вже, власне, вчили. Крім того Соломон, перемежав пояснення безперервними жартами і коментарями, з яких згодом і виник текст пісеньки «Школа бальних танців».
Это школа Соломона Шкляра,
Школа бальных танцев,
Вам говорят.
Две шаги налево,
Две шаги направо,
Шаг впирод и две назад.
Кавалеры
Приглашают дамов,
Там, где брошка —
Там пирод.
Две шаги налево,
Две шаги направо,
Шаг назад,
Наоборот.
Дамы приглашают кавалеров.
Там, где галстук,
Там пирод.
Две шаги направо, Две шаги налево,
Шаг назад и шаг впирод.
Тетя Сарра,
Не крутите задом,
Это ж не пропеллер,
А вы не самолет.
Две шаги налево,
Две шаги направо,
Шаг назад и шаг впирод.
Дамы, не шморкайтесь в занавески!
Это ж неприлично, вам говорят.
Это неприлично, не гигиенично
И не симпатично, вам говорят.
Эй вы люди, помогите Боре,
Помогите Боре, вам говорят.
Он наделал лужу
Прямо в коридоре
Шаг впирод и две назад.
Адик Рабинович! Я имею выйти.
Я имею выйти, вам говорят.
Вы мене тут замените...
Шаг впирод и две назад.