У кобеляччанина з Донеччини будинок, наче музей тварин

Мисливець, різьб'яр, художник, професійний таксидерміст - це все про нинішнього мешканця Кобеляк Олександра Зайця. Він приїхав з Донеччини до Кобеляк, щоб погостювати, а  залишився назавжди. «Риболовля. Полювання. Робота з деревом. Тут я знайшов все, чого мені не вистачало у житті. Я приїхав з Луганська. Там закінчив аграрний університет за спеціальністю ветлікар. Ці п'ять років дозволили мені добре вивчити анатомію тварин. Кобеляки мене цілком влаштовують. Це місце для дійсно комфортного проживання. А головне - тут саме та природа, яка потрібна для мисливця», - говорить Олександр Заєць.

- Яких тварин вам особисто вдалося вполювати на Кобеляччині?
 - Практично всі види тварин, які дозволені для полювання і мешкають в цих краях. Наприклад, я стріляв лисицю, зайця, борсука, єнота, куницю, косулю і різні види птахів і риби. 

 - Як проходить процес полювання на риб?
 - Я займаюся спортивним підводним полюванням і підводною відеозйомкою. Можу показати відео - що у нас на Ворсклі плаває (включає відеозапис). Дивіться - ось я полюю на щуку, на ляща, сома, а от - судак. Займаюся цим нещодавно, років зо три. Саме у Кобеляках вперше я почав полювати у воді. Як з'ясувалося, у полтавських річках - Ворсклі, Оріль, Дніпрі - чиста і найбільше підходяща вода для полювання. Плаваєш, як в акваріумі - риби багато і вода чиста. Хоча великої риби у тій же Ворсклі мало. 
 - Чому вирішили стати таксидермістом? Коли і де вперше побачили, як потрібно виготовляти опудало?
 - Я знав про це заняття давно - у мене тато мисливець. Але вперше професійно з цим зіткнувся у Росії, коли проходив практику. Там я познайомився з Миколою Дроздовим – ведучим телепередачі «У світі тварин». Він став моїм науковим керівником і влаштував так, що я проходив практику у московському зоопарку. А там вже був таксидерміст, який показав, як конкретно треба робити опудала. Цьому ремеслу навчити практично неможливо, до професіоналізму доходиш сам, методом проб і помилок. 

 - Хто і звідки звертається до вас, щоб замовити опудало?
 - В основному це мисливці. Люди приїжджають з Полтави, Кременчука, Дніпропетровська та інших міст. Вони привозять мені відрубану голову звіра. Знімаю шкуру. Якщо кожа така, як у кабана, тобто вона важка для домашньої вичинки, я відвожу її до Полтави. На полтавській фірмі її вичиняють, а я безпосередньо моделюю череп, мускулатуру - за допомогою полімерного гіпсу. 
Для виготовлення опудал я використовую різні природні матеріали. Для риб використовуються водорості, галька. Для тварин - мох, гілки. 

- А ціни?
 - Ціна індивідуальна для кожного трофея. У Росії опудало куниці коштує 2 тис. 500 гривень, а я роблю такий виріб за 600 гривень. Лисиця, за російськими цінами, обійшлася б замовнику в 5 тис. гривень, я за цю роботу беру приблизно 500 гривень і ще 900 - за матеріали. А взагалі, я нікому ніколи не відмовляю у виготовленні трофея. Розумієте, культура полювання не дозволить мені відмовити. Якщо людина цілий день лазила, убила цю качку, а грошей у неї небагато - я візьму тільки за матеріали. Зупинити мене можуть хіба що особисті упередження. Якщо, наприклад, мене попросять зробити опудало собаки - я ніколи не погоджуся. З домашніх тварин я чучал не роблю з моральних міркувань. А ще - ніколи не стріляю у птаха або звіра, якщо знаю, що не зможу його дістати. 
  
P.S: Таксидерміст (грецьк. táxis — склад та грецьк. dérma — шкіра, інколи зустрічається  переклад «той, хто натягує шкіру») — людина, чия професія полягає у виготовленні чучел тварин.

Л. Онищенко