У регіоні борються з комп’ютерним «піратством»
Актуальною проблемою сьогодення є комп’ютерне «піратство», яке словами закону називається не інакше, як незаконне відтворення та розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва та комп’ютерних програм і баз даних. За вчинення вказаних дій в Україні передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Окрім того, з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у цій сфері діє Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р.
Найбільш суспільно-небезпечною категорію серед вищевказаних правопорушень є кримінальний злочин, відповідальність за який передбачена ст. 176 КК України.
Перша частина цієї статті визначає як кримінально карне діяння дії з незаконного відтворення, розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва, комп'ютерних програм та баз даних, їх незаконне тиражування й розповсюдження на дискетах, інших носіях інформації, а також інше використання чужих творів, комп'ютерних програм і баз даних без дозволу осіб, які мають авторське право. Злочин вважається закінченим, коли автору (власнику) спричиняється шкода, як мінімум у великому розмірі (в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).
Кваліфікованими видами злочину є вчинення його повторно та завдання матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (в тисячу й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Крім того, кваліфікованою ознакою є вчинення злочину службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи.
На практиці порушення прав на програмне забезпечення може здійснюватись у декілька способів. Найбільш поширеними з них є такі : відтворення й розповсюдження програмного забезпечення на дискетах та компакт-дисках; установка «піратського» програмного забезпечення на комп'ютер, що продається; відтворення й розповсюдження програмного забезпечення через Інтернет.
Щодо першого виду порушень, то в такому разі виявити порушення авторських прав, як правило, найлегше. Фальсифікований носій та упаковка мають інший вигляд, ніж оригінальні. Часто «піратське» програмне забезпечення продається на «самописних» дисках, тоді як правовласники випускають в обіг лише диски, виготовлені промисловим способом. Упаковка фальсифікованих дисків низької якості, а може бути й простою ксерокопією оригінальної упаковки. На одному «піратському» диску може бути записаний збірник програм, та ще й різних правовласників, що свідчить про безумовну контрафактність продукту. Але трапляються й такі «піратські» диски, які дуже схожі на оригінальні: співпадають образ диску, поліграфія, коробка. Для того, щоб відрізнити ліцензійну продукцію від дуже схожої «піратської» правовласники застосовують такі спеціальні захисні засоби, як голографічні наклейки, сертифікати й ліцензії, виготовлені на спеціальному папері. Отже, для вирішення питання про контрафактність програмного забезпечення, яке розповсюджується на компакт-дисках і дискетах, порівнюється зовнішній вигляд продуктів, що викликають підозру, з оригінальними примірниками правовласника. Ще однією ознакою контрафактності є ціна продуктів.
При другому виді порушень та у випадку, коли сам користувач вже встановив програму на свій комп'ютер, виявити порушення авторських прав на програмне забезпечення вже складніше. Але в багатьох випадках простий аналіз програми дозволяє виявити такі ознаки контрафактності, як наявність спеціальних програм «креків» або певної нестандартної установки програми. Водночас легальність програмного забезпечення, встановленого на жорсткий диск, підтверджують оригінальні упаковки й оформлення дискет і дисків, випущених правовласником, експлуатаційна документація, сертифікати й ліцензії, які входили в пакет при придбанні продукту. Причому характер використання програми не може суперечити умовам, передбаченим у ліцензіях та інших експлуатаційних документах. Так, наприклад, у ліцензії має зазначатись кількість комп'ютерів, на яких можна встановити придбаний продукт. Також користувачі ліцензійного програмного забезпечення мають зберігати договори купівлі-продажу продуктів, бланки-замовлення, накладні й документи, що підтверджують оплату придбаних продуктів. Наявність вказаних документів навіть у разі придбання неліцензійних примірників програм свідчитиме про неумисність дій особи, яка здійснила таке придбання, за умови значної схожості контрафактного й оригінального продуктів.
Так, завдяки вмілій співпраці та спільним координаційним заходам, проведеним прокуратурою Полтавської області та УБЕЗ ГУМВС України в Полтавській області у минулому році була викрита організована злочинна група, яка займалась комп’ютерним «піратством». Організована злочинна група складалась із двох чоловіків та жінки. ЇЇ організатор наладив майже щоденну поставку до м. Полтави контрафактних дисків. По прибуттю до міста підроблені диски зустрічали та перевозили до складу, де пакували у пластикові коробки з метою надання їм вигляду оригіналу. Після цього вказані диски роздавались реалізаторам, які на території центрального ринку здійснювали їх продаж. Керівник злочинної групи постійно здійснював контроль за незаконною реалізацією дисків, отримував кошти від їх продажу та розподіляв між учасниками в залежності від виконуваних функцій. Але кінець у цій історії був сумний: у вересні поточного року членів організованої злочинної групи було визнано винними та засуджено судом до різних мір покарання. Державне обвинувачення по кримінальній справі підтримували досвідчені працівники прокуратури області.
Прокурор відділу прокуратури Полтавської області Олександр Бутрій