Вихованка інтернату для дітей зі слабим зором займається благодійністю

Суспільна  діяльність молодої українки, громадського діяча, волонтера Полтавської обласної молодіжної громадської  організації «Твій Світ» Оксани Пилипенко розпочалася після закінчення інтернату для дітей зі слабим зором, коли вона вперше поборола внутрішню сором’язливість та скутість і почала допомагати іншим. Працюючи на Пирятинському учбово-виробничому підприємстві Полтавського об’єднання «Електроконтакт» УТОС, Оксана  долучилася до діяльності тоді ще ініціативної групи та очолила волонтерський проект «Допомога поруч».

Оксано, чому виникла така альтруїстична ідея займатися громадською роботою, а не чимось іншим? – Були, звичайно, різні пропозиції. Але я чітко усвідомлювала, що саме так я зможу реалізувати свої мрії, мати для цього більше можливостей. Коли я познайомилася з майбутніми колегами – відчула що буду працювати з людьми в одній команді, з спільною метою. Тут я не відчуваю фізичних обмежень, а це важливо, що б тебе  сприймали такою яка ти є. З того часу і розпочалася моя громадська робота.

А кого бачать у вас люди, якими опікуєтесь? – Досить часто  нас сприймають як об’єкт матеріальної допомоги, але наша діяльність покликана вирішувати суспільні проблеми. Треба розрізняти діяльність громадську і благодійну. Наша мета не в тому, щоб видати комусь продуктовий набір, а щоб змінити певні стереотипи в громаді. Нам варто усвідомити – з суспільними проблемами потрібно боротися силами суспільства.

Чому усвідомлення необхідності здорового способу життя та його формування так важливо?– Ми звикли добре і професійно виконувати свою роботу. «Твій Світ» підтримує ідею, яка може покращити загальний стан молодіжного середовища, інформувати молодь, виховувати та згуртовувати її. Погляньмо на невтішну статистику. Треба працювати, враховуючи ці тенденції. Суспільство також вважає роботу з молоддю пріоритетною.

Чому колеги назвали Вас «Жінкою – благодійником 2009 року»? – «Жінкою – благодійником »? (сміється). Мабуть тому, що завжди відгукуюсь на чужий біль, переконую колег звернути увагу на ситуацію, а в особливих випадках і допомогти. Я знаю, що наша організація брала судьба у цьогорічному Всеукраїнському конкурсі «Благодійник року» з проектом «Клуб змістовного дозвілля для підлітків». Ми здійснили його за власні внески організації.

А хто підтримує вас матеріально? – Це важливе запитання, адже такі проекти вимагають чималих коштів.  Працюємо над стратегією залучення коштів з місцевих бюджетів, встановлюємо зв’язки з Міжнародними фондами. Зараз для громади важливо усвідомити, що громадська діяльність – це не аматорство, а професіоналізм.

Які труднощі виникають у Вас під час вирішення справ?  – На жаль, в нашому регіоні дуже мало активних молодих людей. Намагаємося стимулювати їх до здорового способу життя та розвитку власним прикладом. Але потрібно пам’ятати - за тебе ніхто нічого робити не зможе, необхідне бажання і самої людини. Зустрічаючись із представниками влади, завжди нагадую їм про необхідність створення для цього умов. Але в даному напрямку проблем ще вистачає.                                                                                              
  Спілкувався Олексій Калашник