Якість дитячого харчування: міфи та реалії

Відповідно до результатів дослідження агентства МАСМИ, (оприлюднених проектом «Соціальна ініціатива») тільки чверть українських малят у віці до трьох років регулярно споживають спеціалізовані молочні й кисломолочні продукти. Причому більшість мам здобувають неспеціалізовані, псевдодитячі продукти. 50% опитаних годують дітей промисловим молоком, не призначеним для дитячого харчування; 25% мам просто виключили його з дитячого раціону. Мами аргументують свій вибір тим, що «нас так годували, і ми здоровіші були», що натуральність – запорука безпечності, а все дитяче харчування містить незрозумілі (мабуть саме тому такі страшні) «єшки» і виготовлене воно із ГМО...

Більше того, побутує думка, що ніби-то мало не половина дитячого харчування отруйна...

Тож, спробуємо розібратися.

Відповідно до законодавства України термін «дитяче харчування» стосується лише продуктів, призначених для харчування грудних дітей (віком до 1 року) та дітей раннього віку (від одного до трьох років). Саме про цю категорію ми і поговоримо.

На цьогорічних слуханнях у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин, присвячених питанням якості та безпечності дитячих харчових продуктів, було сказано, що в останні роки вітчизняна індустрія дитячого харчування перебуває в складному фінансовому стані, а це, в свою чергу, негативно позначається на обсягах виробництва такої продукції. За даними Інституту педіатрії, акушерства та гінекології, потреба у продуктах дитячого харчування становить 1396 тис. тонн на рік. Водночас у 2008 році його вітчизняне виробництво становило лише 19 тис. тонн. Окрім цього в Україні зовсім не виготовляються високобілкові консервовані продукти на основі м’яса та риби, а також дитяче харчування лікувально-профілактичного призначення. Промовці наголошували на тому, що вітчизняний ринок дитячих харчових продуктів майже на 80 відсотків складається з імпортних товарів, тоді як українські продукти дитячого харчування за якістю не поступаються перед ними, а деякі - значно перевищують їх.

Як бачимо, головна проблема дитячого харчування в Україні не в якості, а в його кількості!

За словами заступника міністра охорони здоров’я В.Лазоришинця, проблеми дитячого харчування частково вирішуються за рахунок дитячих молочних кухонь. Проте, найбільш раціональним з гігієнічних позицій є виробництво дитячого харчування на потужних підприємствах із замкненим колом стерильності.

На думку завідувача відділом дієтології та клінічних досліджень медико-профілактичних засобів Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І.Медведя П.Карпенка, молочні кухні, які свого часу відіграли позитивну роль, нині перетворилися на анахронізм. Сучасні технології дозволяють виробляти готове дитяче харчування високої якості, і без усіляких ризиків, що мають молочні кухні, працюючи в різних умовах (у тому числі й гігієнічних), з різними, не завжди ретельно перевіреними продуктами. На молочних кухнях немає замкненого кола стерильності, що існує на виробництві. Звідси і отруєння дітей.

До речі, про молоко.

Автор книг про дитяче здоров'я, керівник медичного центра «Кліником», відомий дитячий лікар Є.Комаровський говорить, що у всіх цивілізованих країнах від годування незбираним молоком відмовилися, адже дітям до трьох років такий продукт протипоказаний. «Головне розходження цільного коров'ячого й жіночого молока полягає в тім, що перше містить в 6 разів більше фосфору. Для дитячих нирок, що не сформувалися, це отрута», - стверджує він. За його словами, виробники дитячого харчування готують його із звичайного коров'ячого молока, попередньо видаливши зайвий фосфор, а улюблена бабусями й мамами манна каша на незбираному молоці може призвести до рахіту і кривих ніжок.

І це якщо не брати до уваги людський фактор. Купуючи домашнє «натуральне і таке корисне» (за твердженням мам) домашнє молочко для малюка, чи можна бути впевненим, що бабуся вимила руки та вим’я корови перед тим, як її доїти? Чи не додала вона чогось до молока, щоб те, наприклад, краще пінилося або довше не скисало... У яку пляшку вона його налила? Чи не хвора, бува, корова? Ви впевнені, що перекип’ятивши молоко зможете знезаразити його?

У цей же час вимоги щодо якості та безпечності дитячого харчування промислового виробництва в Україні досить високі.

Так у Законі України «Про дитяче харчування» говориться, що для виробництва продуктів дитячого харчування застосовується сировина, яка виготовляється переважно у спеціальних сировинних зонах, де забороняється будівництво промислових та інших хімічних об'єктів, що негативно впливають на агрокліматичне та екологічне становище. Застосування пестицидів та агрохімікатів у таких зонах провадиться за спеціальними технологіями, що забезпечують отримання продукції, яка відповідає санітарно-гігієнічним вимогам дитячого харчування.

Такі спеціальні поля є і в США, Швеції, Франції. У нас також деякі компанії мають спеціальні ділянки в найбільш екологічно чистих зонах Житомирської, Черкаської, Одеської, Вінницької, Полтавської (тут найбільше) областей.

Окрім цього, для виробництва продуктів дитячого харчування забороняється використовувати м'ясо механічного обвалювання (яке може містити дрібні скалки кісточок), свинячу шкуру, крохмаль, гідратовані продукти із сої та її похідних, а також суміші спецій та прянощів, до складу яких входять незареєстровані харчові добавки.

Щоправда, уряд підтримує тільки виробництво екологічно чистого молока для дитячого харчування. Виробництво іншої сировини в органічних господарствах для потреб дитячого харчування, на жаль, в Україні не ведеться.

Вимоги вимогами, але чи дотримуються їх виробники?

З метою захисту споживачів від неякісних та небезпечних для здоров’я продуктів дитячого харчування територіальними органами у справах захисту прав споживачів систематично проводяться перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при реалізації продуктів дитячого харчування на споживчому ринку України.

За даними Держспоживстандарту України протягом 2008 року та І кварталу 2009 було перевірено понад 179 тонн продуктів дитячого харчування. Забраковано та знято з реалізації майже 38 % від перевіреної кількості. Це офіційні дані Комітету. Проте, основними недоліками, за якими бракувалися продукти дитячого харчування є наступні:

·        відсутність документів, що підтверджують якість та безпеку;

·        відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації;

·        невідповідність вимогам нормативних документів;

·        реалізація товарів з терміном придатності, який минув.

Як бачимо, товари бракувалася НЕ за показниками безпеки та якості. Лише останній пункт однозначно говорить про те, що ці продукти не можна давати дітям, але звертати увагу на термін придатності повинні і батьки.

Проте, Голова Держспоживстандарту України Л.Лосюк під час розширеного засідання Колегії, на якому розглядалося питання якості продуктів для дитячого харчування повідомила, що контроль за якістю продуктів дитячого харчування буде посилено, і дала відповідні розпорядження. Зокрема, в Україні вже заборона реєстрація технічних умов на виробництво продукції дитячого харчування, вимоги яких нижчі за вимоги державних стандартів; посилена постійна взаємодія між територіальними органами у справах захисту прав споживачів, центрами стандартизації, метрології та сертифікації та Українським центром з проблем захисту прав споживачів щодо дієвого контролю якості та безпеки продукції дитячого харчування.

Державними інспекторами ДП «Полтавастандартметрологія» протягом 2009 було здійснено дві перевірки дотримання законодавства та нормативних документів при виробництві, зберіганні та оптовій реалізації продукції дитячого харчування:

·         ВАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів»;

·         ТОВ «Маслосирпостач» (м. Полтава).

«Перевірені дві партії суміші молочної сухої «Малиш» з гречаним борошном для харчування дітей з 3-х місячного віку загальною кількістю 5,76 т, відповідали вимогам технічних умов на цю продукцію», – зазначає В. Лукомський – благодетель генерального директора ДП «Полтавастандартметрологія» з державного нагляду.

Але, перевіркою було встановлено, що посвідчення про якість та протоколи досліджень на борошно гречане для дитячого харчування виробництва ВАТ «Сквирський КХП» не містять інформації щодо відповідності продукції за показниками безпеки (вмістом токсичних елементів, мікотоксинів); мікробіологічними показниками та немає інформації щодо відсутності зараженості і забрудненості шкідниками хлібних запасів. За що Хорольський МКК отримав припис про усунення порушень додержання стандартів, норм і правил; постанову про накладення штрафу у розмірі майже 21 тис.грн.

У ТОВ «Маслосирпостач» було перевірено партію продукту для спеціального дієтичного харчування: дитяче харчування – пюре яблучно-бананового гомогенізованого, стерилізованого ТМ «Агуша» в скляних банках масою 115 г (виробник: ВАТ «Вімм-Білль-Данн Україна»). Продукція відповідала вимогам чинних законодавчо-нормативних актів.

Проте, на підприємстві відсутній прилад для контролю температурно-вологісного режиму в камері зберігання готової продукції та ваги для контролю маси нетто продукції. Нормативними документами на продукцію, що перевіряється, підприємство не забезпечене. За результатами перевірки ТОВ «Маслосирпостач» видано припис про усунення порушень додержання вимог стандартів, норм і правил.

Звичайно, ніхто не хвалить підприємства за допущення невідповідностей законодавчо-нормативним актам, проте, відсутність інформації на посвідченні про якість однозначно ще не говорить, що продукція містить шкідливі домішки і є небезпечною для дитини.

Тож, чи  можна стверджувати, що ситуація з дитячим харчуванням на Полтавщині досить невтішна?

При цьому варто зазначити, що продукція Хорольського МКК дитячих продуктів – Суміші молочні сухі «Малютка» для харчування дітей з перших днів життя – цього року стала не лише переможцем регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України», а й лауреатом загальнодержавного етапу, а Суміші молочні сухі «Малиш» для харчування дітей з 3-х місячного віку вибороли перемогу на всеукраїнському рівні! Та й народне визнання цієї продукції (адже «Малишем» та «Малюткою» вигодуване не одне покоління українців) говорять про надійність цього виробника.

До речі, Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів цього року розпочав повну реконструкцію виробництва. Як зазначає його керівництво, технічне оснащення заводу  було свого часу одним з кращих, проте воно вже морально застаріло. І хоча на ньому ще можна виготовляти продукцію (цілком якісну), та треба думати і про завтрашній день. Тож, вже найближчим часом лідер вітчизняного дитячого харчування завдяки новому сучасному обладнанню провідних іноземних фірм та впровадженню у практику виробництва європейських технологій порадує українських малюків та їхніх мам новими видами продукції, що відповідають усім вимогам міжнародних стандартів якості.

Негайного вирішення потребує інша проблема – щодо присутності на українському ринку неякісних, а іноді й небезпечних продуктів, що замасковані під псевдо-дитячі продукти (на споживчій упаковці таких продуктів розміщені дитячі ілюстрації із зображеннями казкових персонажів, дитячих іграшок тощо, але в маркуванні продукту не зазначено, що він призначений для дитячого харчування). Таким чином, виробники цієї продукції ухиляються від державної реєстрації нормативних документів на продукти дитячого харчування і державної реєстрації самих продуктів дитячого харчування та вводять в оману споживачів про належність цієї продукції до дитячого харчування. Про це повідомила Л. Лосюк, цієї думки притримуються фахівці системи Держспоживстандарту, педіатри, дієтологи та інші спеціалісти, яким близька проблематика дитячого харчування.

З розширенням виробництва постійно збільшується асортимент продукції, яка виробляється з використанням харчових добавок. Значна їх кількість, особливо синтетичного походження, це речовини, з якими організм людини не зустрічався в процесі свого еволюційного розвитку, тому він не в змозі, їх повноцінно засвоювати та переробляти. Отже, все це осідає у наших нирках, печінці, підшлунковій залозі, накопичується з роками та провокує появу того чи іншого захворювання. Тому так важливо обмежити потрапляння сторонніх речовин в харчові продукти. Особливо чутливий до добавок дитячий організм. Проте, мами, часто не дивлячись на склад продукту, «напихають» дитину «смачненьким», аби лише та поїла... А Всесвітня організація союзів споживачів (СІ), до складу якої входять 220 урядових та громадських організацій-членів із 115 країн, девізом Всесвітнього дня прав споживачів вже другий рік поспіль оголошує: «Нездорове харчування підростаючого покоління». Висновки робіть самі.